Якщо посадовець чітко усвідомив наявність конфлікту інтересів у своїй діяльності, то він не завжди знає як правильно його врегулювати.
Закон України «Про запобігання корупції» виокремлює наступні види конфлікту інтересів:
потенційний конфлікт інтересів — наявність у особи приватного інтересу у сфері, у якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Нагадуємо, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до таких осіб зобов’язані:
Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів, приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз’ясненням до НАЗК.
За порушення вимог щодо конфлікту інтересів передбачена адміністративна, дисциплінарна та кримінальна відповідальність.
Адміністративна відповідальність настає за неповідомлення про конфлікт інтересів або вчинення дій в умовах конфлікту, що карається штрафами. Дисциплінарна відповідальність стосується неповідомлення керівника про потенційний конфлікт інтересів або невжиття заходів для його врегулювання.
Підпишіться, щоб отримувати листи.