06 лютого 2026, 08:32
Такі дані отримано під час дослідження самооцінки стану ментального здоров’я отримувачів послуг та спроможності надавачів на рівні громад, яке відбулося в межах Регіональної координації «Ти як?».
Регіональні координатори та консультанти в громадах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олена Зеленська – за підтримки Координаційного центру КМУ провели опитування у 86 громадах по всій країні.
Загалом у дослідженні взяли участь майже 27 000 респондентів. Збір даних здійснювався у гібридному форматі: через спільноти в соцмережах, розсилки та паперове анкетування безпосередньо в установах та закладах громади, зокрема у ЦНАПах, закладах освіти, культури та охорони здоров’я.
До опитування надавачів послуг долучилися понад 8 000 фахівців із 20 регіонів. Більшість респондентів – жінки віком від 25 до 60 років, які працюють у сфері освіти. Серед майже 19 000 отримувачів послуг переважають жінки середнього віку (36-60 років) із центральних та північних областей України.
Дослідження показало, що фахівці, які працюють в умовах найвищого навантаження, за останній рік відчули і найрізкіші зміни: для 43% навантаження зросло суттєво, ще для 20% – помірно. Лише у 37% воно залишилося стабільним.
Шукаючи шляхи підтримки фахівців, важливо враховувати, що вже допомагає їм відновлюватися. Спільним ресурсом для 35% опитаних є сім’я та спілкування, ще для чверті – хобі, сон або прогулянки. Водночас існують помітні галузеві відмінності: якщо майже половина працівників культури відновлюються через творчість, то серед медиків цей показник удвічі менший – для них головним способом боротьби зі стресом є спокій та тиша.
Водночас система поступово нарощує спроможність. Понад 80% надавачів послуг пройшли хоча б одне профільне навчання – з першої психологічної допомоги, курс ВООЗ mhGAP або тренінги з роботи з ветеранами. У ветеранській та молодіжній сферах, а також серед громадських організацій цей показник перевищує 90%. У соціальному секторі, освіті та охороні здоров’я він становить 80-90%, тоді як у сфері культури, спорту та серед фахівців, що працюють з ВПО, – близько 65%.
Навчання безпосередньо пов’язане з відчуттям професійної впевненості – їхньою здатністю розпізнавати психологічні стани та знанням алгоритмів перенаправлення. Серед фахівців, які пройшли всі три типи тренінгів, рівень впевненості сягає 84%. Для порівняння: у групі без жодного навчання цей показник становить лише 18,5%. Найбільший приріст впевненості у вміннях дає курс ВООЗ mhGAP (+36%), тоді як тренінги з роботи з ветеранами додають +26%.
Окремий розділ дослідження присвячено обізнаності фахівців щодо роботи колег у громаді. Найвищий рівень обізнаності - у ветеранській сфері (82%), соціальному секторі (78%) та громадських організаціях (75%). Серед закладів, які респонденти називають найчастіше, – медичні установи. Водночас Центри життєстійкості посіли друге місце за впізнаваністю, що робить їх природними точками входу для сервісів ментального здоров’я у громадах.
Опитування отримувачів виявило чітку вікову траєкторію емоційних станів. Якщо в молодіжному середовищі домінує здатність до відновлення, то в групі 60+ цей ресурс помітно вичерпується. З віком головною фоновою емоцією стає сум: від 52% серед дітей до 64% у старших людей. Страх найменш притаманний малечі (25%), але серед дорослих він стабільно високий - близько 46%. При цьому молодь навіть у стресі значно частіше зберігає здатність радіти (70%), тоді як серед людей старшого віку цей показник падає до 20%.
Близько третини респондентів уже мають досвід отримання послуг у сфері ментального здоров’я. Стабільно високий рівень задоволеності демонструють заняття з творчості та індивідуальна робота з психологом або психотерапевтом (60%). Також люди користуються групами підтримки, спортивними заняттями, форматами «Рівний - Рівному», релігійними спільнотами, звертаються до психіатрів та сімейних лікарів, які працюють згідно з ВООЗ mhGAP.
Важливо відзначити: відсутність звернень не означає відсутність потреби. Серед 65% респондентів, які не отримували послуги з ментального здоров’я, кожен третій перебуває у стані високого стресу. Понад половина респондентів готові звернутися по допомогу, але головною перешкодою залишається брак інформації про доступні сервіси у громаді.
Для 65% отримувачів послуг головним джерелом підтримки залишається родина. Далі за значущістю йдуть друзі та знайомі, а також партнери й подружжя, однак роль цих зв’язків помітно змінюється з віком. Уже серед підлітків кожен четвертий намагається впоратися з проблемами самостійно. А для людей старшого віку зростає значення церкви, тоді як роль дружніх і партнерських стосунків поступово зменшується.
2 (2) (2) (5)
3 (2) (1) (3) (5)
4 (2) (1) (3) (8)
5 (3) (1) (3) (46)
6 (2) (1) (3) (6)
7 (3) (1) (7)
8 (2) (1) (2)
9 (20)
10 (2) (4)
Підпишіться, щоб отримувати листи.