Полтавщина у науковій спадщині Василя Докучаєва

Особливо вагомою є наукова спадщина Докучаєва для Полтавщини. У 1888-1894 роках він очолював масштабні експедиційні дослідження, результатом яких стала фундаментальна праця «Матеріали до оцінки земель Полтавської губернії».

Саме під його керівництвом було проведено перше системне ґрунтове обстеження території губернії, створено ґрунтові карти та здійснено наукову класифікацію чорноземів. Ці дослідження стали зразком для подальших агрономічних та природничих робіт не лише в Україні, а й у світі.

Полтавський край відіграв особливу роль у формуванні його наукових висновків. Вивчення українських чорноземів дозволило Докучаєву довести їх природне походження та визначити закономірності їх формування. Саме тут остаточно сформувалася його теорія природної зональності – ідея про закономірну зміну природних умов і ґрунтів залежно від кліматичних поясів.

Ім’я Докучаєва вписано в історію музейної справи. У 1891 році за ініціативи вченого було створено Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського). Там зберігаються природничі колекції, зібрані докучаєвською експедицією. До наших днів у найстарішому крайовому музеї України збереглися унікальні експонати з докучаєвської колекції. Справжнім скарбом національної науки та історії є колекція зразків ґрунтів. Порівнюючи ґрунти, зібрані учасниками докучаєвської експедиції наприкінці ХІХ ст. із сучасними ґрунтами, можна прослідкувати, які зміни відбулися з найважливішим природним ресурсом.

Його ідеї стали підґрунтям для розвитку сучасної екології, географії, агрономії та ландшафтознавства.

Василь Докучаєв назавжди увійшов в історію світової науки як засновник генетичного ґрунтознавства – науки, що вперше розглянула ґрунт як самостійне природне тіло зі своєю історією розвитку та закономірностями формування .