100 років тому відкрито Полтавську гравіметричну обсерваторію

Обсерваторію засновано у 1926 році в Полтаві з ініціативи видатного астронома і геофізика Олександра Орлова. Саме він сформулював концепцію створення спеціалізованої наукової установи, покликаної досліджувати фізичні параметри Землі, насамперед силу тяжіння та її варіації. О.Я. Орлов писав: «…На Україні придатним місцем для таких спостережень виявилась Полтава. Тут наявні глибокі льохи, будівництво яких відносять до XVIII століття. Було вигідно саме в них встановити горизонтальні маятники… Було й інше міркування… Полтава дуже зручна для широтних спостережень, так як на її широті в зеніті кульмінують дві яскраві зенітні зірки альфа Персея і ета Великої Ведмедиці, доступні для спостереження вдень і вночі. Таким чином, у Полтаві було легко і зручно об’єднати два види спостережень: широтні і гравіметричні…». Полтавська гравіметрична обсерваторія від початку замислювалася як центр комплексного вивчення планети Земля із застосуванням новітніх на той час методів гравіметрії та астрономії. Обсерваторія міститься на північній околиці Полтави в будинку, що раніше належав відомому художникові Григорію М'ясоєдову. Будинок має історичну і культурну цінність. Збудований сином художника – Іваном Григоровичем Мясоєдовим для дружини Мальвини Верничі в італійському стилі. На фасаді будівлі обсерваторії встановлено меморіальну дошку А.Я.Орлову.

Днем відкриття обсерваторії Орлов вважав 7 квітня 1926 р., коли в Полтаві було закладено вихідний пункт для виконання гравіметричної зйомки України та здійснення зв’язків з іншими опорними пунктами СРСР й з Потсдамом як центром Європейської гравіметричної мережі.

Спочатку вона фінансувалася Українською верховною палатою мір і ваг. Проводила дослідження сили тяжіння в 500 населених пунктах України. Спеціалісти в обсерваторії вивчали рух полюсів землі та земні припливи. У 1936 році перейшла у підпорядкування Академії наук УРСР, а з 1964 року входить до складу Інституту геофізики АН УРСР (сучасна НАН України).

Колективом обсерваторії протягом 1926-1936 років виконана велика робота з гравіметричного картографування всієї території України, яка завершилась складанням гравіметричної карти, необхідної при пошуках корисних копалин. Полтавська обсерваторія від самого початку інтегрувалася у міжнародний науковий простір. Вона стала одним із опорних пунктів світової гравіметричної мережі, що забезпечувало зіставлення вимірювань із європейськими центрами. Це дозволило українським ученим працювати в руслі глобальних досліджень будови Землі та її динаміки. Особливістю установи було поєднання астрономічних і геофізичних методів. Саме тут проводилися довготривалі спостереження, які не мали аналогів за тривалістю і системністю, зокрема у сфері вивчення варіацій широти та руху земної осі. Крім того, обсерваторія займається геофізичними дослідженнями, які допомагають прогнозувати землетруси. Також науковці вивчають джерела космічного радіовипромінювання. З 2001 року в обсерваторії регулярно проводяться GPS-спостереження.

Про високу оцінку результатів, одержаних в обсерваторії, свідчить, зокрема, визнання наукових заслуг таких відомих учених, як член-кореспондент АН УРСР З.М. Аксентьєва (1900-1969), академік АН УРСР Є.П. Федоров (1909-1986), академік НАН України Я.С.Яцків, які в різні часи працювали тут. Продовжуючи справу попередніх поколінь науковців, використовуючи сучасні наукові досягнення, опановуючи нові напрямки у вивченні Землі і Всесвіту, невеликий колектив Полтавської гравіметричної обсерваторії переборює сучасні негаразди і прагне провадити наукову роботу на рівні світових стандартів.

100-річчя обсерваторії – це не лише ювілей наукової установи, а й символ становлення модерної науки в Україні. Її діяльність демонструє, як наукова ініціатива, підкріплена державною підтримкою і міжнародною співпрацею, здатна забезпечити довготривалий і стратегічний результат.