Українська мова – головна ознака ідентичності української нації

Іван Котляревський, Григорій Сковорода, Панас Мирний, Василь Симоненко, Борис Олійник – кожне з цих імен видатних діячів полтавців та й не лише їх, є символом престижу та потужності українського слова.

Тож питання розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, сприяння опануванню української мови та підвищення престижу використання, посилення її ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, було і є актуальним у всі часи.

Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Питання конституційного статусу та утвердження державної мови неодноразово ставало предметом розгляду Конституційного Суду України. Так, Конституційний Суд України констатував, що українська мова – визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, володіти українською мовою як мовою свого громадянства – обов’язок кожного громадянина України, загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави тощо (рішення від 14.12.1999 № 10-рп/99, від 14.07.2021 № 1-р/2021).

Але державна мовна політика – не лише про закони, а й про кожного з нас.

З метою сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови. В межах реалізації покладених на нього завдань Уповноважений, розглядає скарги фізичних та юридичних осіб на дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, інших юридичних і фізичних осіб щодо дотримання вимог законодавства про державну мову; складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом.

Також необхідно врахувати, що стаття 188⁵² Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за порушення вимог Закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної” щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб’єктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України; у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах комп’ютерних програм та вебсайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку, транспорту, а також друкованих медіа.