15 жовтня – 190 років від дня народження Андрія Пархомовича, богослова, педагога, письменника

Андрій Пархомович народився 1836 році у містечку Хомутець Миргородського повіту Полтавської губернії в родині священника Михайла Гнатовича Пархомовича, настоятеля Покровської церкви Хомутця. Його родина дала Полтавщині та церковно-освітньому середовищу кількох помітних діячів. Зокрема, його брат Василь Михайлович став архієпископом Афанасієм, а молодший брат Йосип Михайлович – відомим істориком Церкви та краєзнавцем.

Початкову духовну освіту Андрій Пархомович здобув у Лубенському духовному училищі, після чого навчався в Полтавській духовній семінарії, яка в той час містилася в Переяславі. Семінарію він закінчив 1857 року. Упродовж 1857–1859 рр. викладав у Лубенському духовному училищі.

1859 року Пархомович вступив до Київської духовної академії — одного з провідних осередків богословської та гуманітарної освіти тогочасної України. Академію закінчив 1863 року, отримавши ступінь кандидата богослов’я. Після закінчення академії Андрій Пархомович переїхав до Кишинева, з яким відтоді було пов’язане практично все його подальше життя. 1863 року він розпочав викладацьку діяльність у Кишинівській духовній семінарії, де викладав Святе Письмо. У 1890 році був призначений інспектором цього навчального закладу й залишався на посаді до виходу у відставку 30 травня 1904 року. Паралельно викладав Закон Божий у Кишинівській жіночій гімназії.

Його діяльність не обмежувалася аудиторною роботою. Пархомович брав участь у роботі Кишинівської міської думи, був членом єпархіальної училищної ради, цензором і автором матеріалів для «Кишиневских епархиальных ведомостей», а також активно працював у церковних та історико-археологічних товариствах. Його доробок засвідчує не лише богословську підготовку, а й послідовну працю з історичними та довідковими матеріалами. Пархомович укладав біографічні нариси про діячів Кишинівської єпархії, історичні довідки про духовні навчальні заклади, ректорів та інспекторів семінарії.

Помер Андрій Михайлович Пархомович 4 липня 1919 року в Кишиневі. Похований на Кишинівському Центральному православному кладовищі.

Андрій Пархомович належить до числа уродженців Полтавщини, чия діяльність вийшла далеко за межі рідного краю. Його спадщина важлива передусім як свідчення розвитку духовної освіти, богословської думки та історичної науки у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття. Особливу цінність становлять його праці з історії духовних навчальних закладів Полтавщини та Бессарабії, оскільки вони зберігають відомості про людей, установи й події, частина яких згодом стала малодоступною або була втрачена.