125 років від дня народження вченого Івана Лукашова

Іван Іванович Лукашов народився 25 жовтня 1901 року в селі Опішня Зіньківського повіту Полтавської губернії. Походив із родини службовця.

У 1926 році закінчив Харківський ветеринарний інститут і залишився працювати в цьому навчальному закладі. Спочатку обіймав посаду ординатора інфекційної клініки, а згодом вступив до аспірантури при кафедрі епізоотології. Саме тут сформувалися його основні наукові інтереси — вивчення закономірностей поширення інфекційних хвороб тварин, особливостей їх перебігу та розроблення ефективних заходів боротьби з ними.

У 1929 році Лукашов став науковим співробітником кафедри, а 1930 року — доцентом. Від 1931 року очолював кафедру епізоотології з інфекційною клінікою. Ця робота стала головним напрямом його професійної діяльності, з яким надалі були пов’язані наукові дослідження, викладання та підготовка ветеринарних кадрів.

Важливим етапом у становленні вченого став захист докторської дисертації 1940 року, присвяченої епізоотології туберкульозу коней. Того ж року йому було присвоєно вчене звання професора.

Протягом 1941–1942 рр. він очолював кафедру паразитології Саратовського зооветеринарного інституту, а в 1942–1944 рр. — кафедру терапії та клінічної діагностики ветеринарного факультету Киргизького сільськогосподарського інституту у Фрунзе (нині Бішкек). У лютому 1944 року Лукашов повернувся до Харківського ветеринарного інституту й знову очолив кафедру епізоотології. Відновлення роботи в рідному навчальному закладі дало змогу продовжити дослідження, навчання студентів і підготовку наукових кадрів. У повоєнні десятиліття його діяльність була тісно пов’язана з потребами тваринництва. Ветеринарна наука мала важливе значення для збереження поголів’я, запобігання епізоотіям і забезпечення стабільної роботи господарств. Практична спрямованість досліджень Лукашова відповідала цим завданням.

У 1948 році Іванові Лукашову присвоїли почесне звання заслуженого діяча науки УРСР. У 1956 році його обрали членом-кореспондентом Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна (ВАСГНІЛ). Ці відзнаки стали визнанням його внеску в розвиток ветеринарної науки та організацію досліджень у галузі епізоотології.

Вагомою складовою діяльності Івана Лукашова була підготовка ветеринарних фахівців. Упродовж багатьох років він керував кафедрою епізоотології Харківського ветеринарного інституту, розвивав її навчальну й дослідницьку базу, удосконалював викладання дисципліни та практичну підготовку студентів.

Лукашов зробив значний внесок у формування системного викладання епізоотології. У навчальній Важливе місце в його науково-педагогічній спадщині посідають навчальні видання. Серед основних праць ученого: «Туберкульоз сільськогосподарських тварин» (1952); «Стригучий лишай сільськогосподарських тварин» (1953); «Частная эпизоотология» (1961); «Загальна і спеціальна епізоотологія» (1969).

Іван Іванович Лукашов помер 26 травня 1970 року в Харкові.